Вольтер (Марі Франсуа Аруе)

Volter

Вольте?р (фр. Voltaire, справжнє ім’я Марі Франсуа Аруе, фр. Fran?ois Marie Arouet, 21 листопада 1694, Париж, Франція — †30 травня 1778, Париж, Франція) — французький письменник і філософ-деїст.

Лірика молодого Вольтера перейнята епікурейськими мотивами, містить випади проти абсолютизму.
Його зріла проза різноманітна за темами та жанрами: філософські повісті «Макромегас» (1752), «Кандид, або Оптимізм» (1759), «Простодушний» (1767), трагедії в стилі класицизму «Брут» (1731), «Танкред» (видана в 1761), сатиричні поеми («Орлеанська незаймана», 1735, видана в 1755), публіцистика.
Історична творчість Вольтера пов’язана з боротьбою проти релігійної нетерпимості, критикою феодально-абсолютистської системи: «Філософські листи» (1733), «Філософський словник» (1764-69). Вольтер зіграв значну роль у розвитку світової філософської думки, в ідейній підготовці Великої французької революції кінця XVIII ст.

Праці:
Філософські повісті:

«Мікромегас» (1752),
«Кандид, чи Оптимізм» (1759),
«Простодушний» (1767),
«Діалоги Евгемера» (1777)
Трагедії:

«Брут» (1731),
«Танкред (повість)» (видана в 1761),
Сатиричні поеми:

«Орлеанська незаймана», 1735, видана в 1755
П’єси:

«Едіп»
«Ірена» (1776)
Історичні твори:

«Історія Карла XII» (1730),
«Філософські листи» (1733),
«Філософський словник» (1764-69).
«Досвід про дух і звичаї народів»
«Століття Людовіка XIV»

Незадовго до своєї смерті, 7 квітня 1778, Вольтер вступив до паризької масонської ложі Великого сходу Франції — «Дев’ять сестер». При цьому в ложу його супроводжував Бенджамін Франклін (у той час — американський посол у Франції).

Leave a Reply

  

  

  

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>